Вісник Шевченкового краю на хвилі останніх новин

Не встигли оговтатися від безгрошів’я після реформування, від негараздів із недобросовісним поштовим монополістом, як непрошеним гостем завітав covid-19. Daily Mriya Social — платформа для тих, хто щодня стежить за подіями у різних сферах діяльності та хоче залишатися в курсі найважливішого. Це той тип контенту, де районна преса виконує реальну посередницьку функцію між корпоративним сектором і мешканцями. Раніше подібний «Екофест» вже відбувся у Ліплявській ОТГ і отримав позитивні відгуки. Видання свідомо виходило за межі суто районної тематики — і це ознака зрілішої редакційної стратегії, що прагне пов’язати своїх читачів із загальним національним контекстом.

• – Не раз доводилося почути, що люди стомилися від всеукраїнських телеканалів, коли випуски новин побудовані на інформації про катастрофи, аварії, вбивства, – каже Ольга Дяглюк.
• Допомагали їх видавати меценати, рідна редакція, частину книжок видав власним коштом.
• Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
• Має досвід роботи в кількох спортивних проєктах, де займався створенням контенту, редагуванням матеріалів та аналітикою спортивних подій.

– У нас немає поняття ділити, що це моя робота, а це твоя робота, кожен ладен підстрахувати свого колегу, зробить усе, щоб газета вийшла в світ вчасно. Тут дають іміджеві матеріали, все більше рекламодавців воліють розмістити свою інформацію на цій платформі. На жаль, спроби співпраці з деякими іншими ОТГ, навіть коли редакція пропонувала їм дуже лояльні умови випуску видань громади, видавати свої газети поки що не готові. Тепер окрема газета Мліївської ОТГ щомісяця виходить у світ на чотирьох сторінках А3, жителі сіл та селищ мають можливість отримувати інформацію про життя своєї громади в сконцентрованому вигляді. – Людям, особливо тепер, не вистачає оптимізму і їм цікаво знати, що відбувається там, де вони живуть і ростять дітей, що радує і які є проблеми.

«Вісник Шевченкового Краю» є характерним представником хвилі регіональних Doctor Online онлайн-видань, що виникли в Україні у 2015–2018 роках. Також виходили матеріали про результати районних спортивних змагань — понад 37 публікацій у рубриці «Спорт». Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.

Запоріжці – люди зі сталі

• – Багато листонош звільнилися, бо кому сподобається проходити з важкою сумкою по городищенських пагорбах по кілька кілометрів на день за зарплату 2000 гривень?
• Ніхто не пройде повз цікаву тему, а принесе її в редакцію, кожен старається залучити нового рекламодавця.
• На початку ХІХ століття співпраця менонітських реміцсників та сільських ковалів-українців призвела до появи так званого «ковальського плугу», який використовувався для неглибокої оранки та ефективної боротьби з бур’янами аж до початку ХХ століття.
• Прочитала уважно ювілейний, 25-й «Музейний вісник», презентація якого відбулася навесні у Запорізькому обласному історико-краєзнавчому музеї ім Я.П.Новицького.
• «Вісник Шевченкового Краю» є характерним представником хвилі регіональних онлайн-видань, що виникли в Україні у 2015–2018 роках.
• Якщо говорити про електронну передплату, у «Вісника Городищини» є читачі не тільки в Черкаській, а й у Кіровоградській області, в Одесі, за кордоном.

Це чіткий приклад того, як районна преса стає платформою для артикуляції інтересів локального підприємництва. Рада підприємців Черкащини, тарифне регулювання, діяльність Антимонопольного комітету — видання не уникало складних економічних тем. Городищенський район Черкаської області — частина того географічного і символічного простору, який в українській культурі прийнято називати «Шевченковим краєм».

Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми. Сайт отримав гранти від Фонд Східна Європа, Празький центр громадянського суспільства та Асоціації «Незалежні регіональні видавці України». Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією Мабуть, ця суміш культур та технологій стала тим самим добривом, яке зробило український Південь житницею світу.

І це означає, що газета забезпечує їх якісною інформацію про життя малої батьківщини. Поряд із власними матеріалами, судячи з наявності сторінки «Запозичення інформації», редакція також використовувала передруки — поширена практика серед районних видань, що не мають власної кореспондентської мережі. Усі матеріали написані українською мовою без перемикань на суржик або російську — це органічно для Черкащини як одного з найбільш україномовних регіонів країни. У регіоні, де районна преса традиційно відігравала важливу роль у формуванні громадської думки, поява онлайн-ресурсу стала логічним кроком у напрямку цифрової трансформації місцевих ЗМІ. «Вісник Шевченкового Краю» — регіональне інтернет-видання, що висвітлювало суспільно-політичне, культурне та кримінальне життя Городищенського району Черкаської області. Умови, які пропонувала держава, сьогодні видаються привабливими — такий собі грант на життя.

Одним словом, усе так, як завжди вимагає від колег головна редактор – «щоб на сторінках не було великих ряден, щоб у кожному номері було не менше сорока матеріалів». Чекають читачі і колеги в редакції повернення з відпустки головного редактора Ольги Дяглюк, щоб знову на сторінках газети було більше аналітики і журналістських розслідувань. За зміст газети, як уже сказано, відповідає випусковий редактор Володимир Чос, він же на сьогоднішній день єдиний у редакції журналіст. Інформацію від редакції «Вісника Городищини» можна знайти у Фейсбуці, де викладається перша сторінка кожного номера газети.

«Шевченків край» як медіапростір: історичний і культурний контекст

Активно наповнюється сайт «Вісник Шевченкового краю», який веде Володимир Чос. Можливо, побачивши приклад Млієва, інші також зрозуміють користь таких локальних газет? Судячи з усього, даються взнаки чиновницька закостенілість, якісь внутрішні непорозуміння в керівництві тих ОТГ. Голова ОТГ виявився людиною, що добре розуміє вагу друкованого слова, а в редакції змогли допомогти, видаючи «Громада і час».

Місце у медіаландшафті України

Як зазначає пані Ольга, розповсюдження газети по області обійдеться в рази дорожче, ніж в одному районі. Але при необхідності (таке буває, наприклад, під час виборів або коли готуються великі іміджеві матеріали) обсяг «Вісника Городищини» збільшується. Та наші газетярі рук не опустили, вони борються, щоб не просто зберегти видання в час пандемічної кризи, а зробити їх цікавішими і потрібними людям. Ми збираємо актуальні новини України та світу, публікуємо огляди, аналітику, прев’ю, підсумки й тематичні матеріали про спорт, бізнес, технології, культуру, суспільство, стиль життя, освіту та інші напрями.

Товщина чорнозему подекуди сягала півтора метра (двох аршин). Перші кроки в степу були далекими від ідилії. Чи замислювалися ви коли-небудь, дивлячись на безкраї золоті лани Півдня України, скільки мов, релігій та… конструкцій плугів переплелося тут понад двісті років тому? Ковальський плуг в експозиції ЗОІКМ ім.Я.П.Новицького», яку переповідаємо у популяризаторській стилістиці

Тим більше, що поряд з усіма проблемами з’явився шанс «підтягнути» читача з Черкас, із Сміли, інших районів, де до цього вже читали газету в електронному варіанті. Такий статус дозволяє оголошувати передплату на 2021 рік, чим редакція нині і займається. По-перше, думається, колишнім городищанам тепер цікаво мати інформацію по своєму нинішньому, а не колишньому району. Втратили читачів і в результаті територіальної реформи, коли частина Городищенського району відійшла до Звенигородського, частина – до Черкаського районів. – Багато листонош звільнилися, бо кому сподобається проходити з важкою сумкою по городищенських пагорбах по кілька кілометрів на день за зарплату 2000 гривень? Інтереси друкарні й редакції співпали, газету стали випускати на восьми сторінках.

Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

Допомагали їх видавати меценати, рідна редакція, частину книжок видав власним коштом. До всього, навіть трохи неочікувано почула від пані Ольги, що на рахунку Володимира є двадцять (!) виданих книжок. За свою журналістську та краєзнавчу роботу він отримав ряд відзнак, зокрема Почесний громадянин Городища та Почесний краєзнавець України. До того ж, як з’ясувалося, Володимир Чос цікавиться історією, веде в газеті краєзнавчу сторінку «Вежа». Ніхто не пройде повз цікаву тему, а принесе її в редакцію, кожен старається залучити нового рекламодавця. Повідомлення про сайт, його адресу дають в друкованій газеті, і по тому, як збільшується кількість відвідувачів, можна зрозуміти, що сайт має популярність.

Це важливо, бо попередньо в степу – за повної відсутності лісу – гній був став не добривом, а стратегічним паливом — «кізяком», на якому готували їжу та яким опалювали оселі взимку. Меноніти впровадили наукову чотирипільну систему сівозміни (одне поле під паром, три під зерновими) та, на відміну від інших, почали систематично вдобрювати землю гноєм. На початку ХІХ століття співпраця менонітських реміцсників та сільських ковалів-українців призвела до появи так званого «ковальського плугу», який використовувався для неглибокої оранки та ефективної боротьби з бур’янами аж до початку ХХ століття. Ці знаряддя мали вигнуті залізні полиці, які не просто дряпали землю, а повністю перевертали скибу, знищуючи бур’яни та зберігаючи вологу. Їхні майстри намагалися ладнати реманент, незграбно поєднуючи частини місцевих плугів із німецькими основами; ковалі іронічно називали ці конструкції «смішними плугами».

• Ці знаряддя мали вигнуті залізні полиці, які не просто дряпали землю, а повністю перевертали скибу, знищуючи бур’яни та зберігаючи вологу.
• У травні 2019 року з’явився матеріал про підготовку звернення місцевих бізнесменів до новообраного Президента України щодо проблем малого і середнього бізнесу регіону.
• Працює він дистанційно, багато спілкується через відеозв’язок, а на допомогу йому приходять телефон, скайп, вайбер.
• Ковальський плуг в експозиції ЗОІКМ ім.Я.П.Новицького», яку переповідаємо у популяризаторській стилістиці

Захоплюється футболом.Обіймає посаду шеф-редактора ресурсів Casino Mriya (про гемблінг та онлайн-казино) та Daily Mriya (новини та огляди), де відповідає за контент-стратегію, редакційну політику та розвиток проєктів. Має досвід роботи в кількох спортивних проєктах, де займався створенням контенту, редагуванням матеріалів та аналітикою спортивних подій. Авторство більшості матеріалів приховане за псевдонімом «admin», що типово для невеликих регіональних редакцій, де одна-дві людини ведуть весь сайт. Дрібні перемоги місцевих творчих колективів, які в загальнонаціональних медіа не мають жодних шансів, тут знаходили свою аудиторію. У травні 2019 року з’явився матеріал про підготовку звернення місцевих бізнесменів до новообраного Президента України щодо проблем малого і середнього бізнесу регіону. У травні 2019 року опубліковано матеріал про запуск пришкільних відпочинкових таборів, куди записалися 1568 дітей.

suser

All Author Posts